Пластика вуздечки язика
Обмеження рухливості язика в результаті вкорочення його вуздечки або прикріплення близько до його кінчика нерідко буває причиною аномалії прикусу. Обмеження рухливості язика затрудняє смоктальні рухи у дітей грудного віку. Матері відзначають, що під час смоктання такі діти плямкають язиком, швидко стомлюються, не висмоктують достатню кількість молока, поводяться неспокійно. Це змушує деяких матерів вдаватися до штучного вигодовування дитини. Недостатня рухливість язика може порушити процес ковтання і вимову звуків. Під впливом механічної перешкоди у вигляді вкороченої вуздечки язика в процесі мови виникають його атипові рухи.
Види вуздечок:
За формою і щільністю вуздечки язика, а також особливостями з’єднання її волокон з м’язами язика розрізняють п’ять видів вуздечок, що обмежують його рухливість:
- До першого типу відносять тонкі, майже прозорі вуздечки, які нормально прикріплені до язика, але обмежують його рухливість у зв’язку з незначною протяжністю.
- Другий тип – також тонкі, напівпрозорі вуздечки, які прикріплені близько до кінчика і мають незначну протяжність. При піднятті кінчика язика в центрі його утворюється жолобок.
- Вуздечки третього типу – це щільний, короткий тяж, прикріплений близько до кінчика язика. При висуненні язика в результаті натягнення вуздечки кінчик його підвертається, а спинка випинається. Облизування верхньої губи утруднене, а іноді й неможливе.
- Вуздечки четвертого типу характеризуються тим, що їх тяж виділяється, але зрощений із м’язами язика. Такі вуздечки нерідко спостерігаються у дітей при вродженій патології губи і піднебіння.
- Вуздечки п ‘ятого типу відрізняються тим, що тяж малопомітний, його волокна переплітаються з м’язами язика і обмежують його рухливість.
При вкороченій вуздечці язика виникають різні варіанти пристосування дитини до даної аномалії, що характеризуються певними видами рухів язика, його прокладанням між зубними рядами під час функції і в стані спокою. Ці варіанти пристосування зумовлюють виникнення типових аномалій прикусу. При нормальній вуздечці в стані фізіологічного спокою кінчик язика прилягає до піднебінної поверхні верхніх передніх зубів. При вкороченій вуздечці язик підіймається недостатньо, а тому не чинить потрібного тиску на верхній зубний ряд, не протистоїть тиску м’язів губ і щік. Під впливом губи верхні різці можуть нахилятися в піднебінному напрямі; при цьому розвивається мезіальний прикус за рахунок сплощення передньої ділянки верхнього зубного ряду.
Аномалії прикусу, що розвинулися в результаті порушення функції язика, відрізняються значною стійкістю. Навіть тривале користування ретенцій-ним апаратом після усунення аномалії прикусу не завжди забезпечує стійкі результати ортодонтич-ного лікування. Після зняття ретенційного апарата під впливом звичної неправильної функції язика може виникнути рецидив аномалії.
Рекомендації після корекції вуздечки язика
Через тиждень після операції потрібно рекомендувати гімнастичні вправи для м’язів, що піднімають кінчик язика. Одна з таких вправ – присмоктування кінчика язика до піднебіння, а потім швидке відкриття рота і клацання язиком. Пацієнту пропонують перерахувати кінчиком язика зуби на верхній щелепі, дістати язиком верхню і нижню губу, кінчик носа. В результаті тренування і занять з логопедом діти навчаються піднімати язик.
Рання пластика вуздечки язика попереджає порушення функцій смоктання, жування, ковтання, вимови звуків, а також виникнення зубощелепних аномалій. Ортодонтичне лікування таких дітей поєднують з лікувальною гімнастикою. Нормалізація функції м’язів язика сприяє стійкості результатів ортодонтичного лікування. Пластика вуздечки язика в старшому віці і у дорослих покращує його функцію, сприяє нормалізації положення язика.
Пластика вуздечки губи
Низьке прикріплення вуздечки верхньої губи прийнято вважати однією з причин діастем на верхній щелепі. Проте практика показує, що, не дивлячись на поширеність цієї анатомічної особливості, вона не завжди поєднується з діастемою. У зв’язку з цим значення низького прикріплення вуздечки верхньої губи як основного етіологічного чинника діастеми не цілком підтверджується і, отже, показання до її хірургічного переміщення в періоді тимчасового прикусу повинні бути обмежені. Для уточнення цих показань рекомендується рентгенологічне дослідження альвеолярного відростка в області коренів центральних різців.
Коли корекція вуздечки губи є необхідною?
Якщо на рентгенограмі в передній частині серединного піднебінного шва між коренями верхніх центральних різців виявляють вузьку смугу, що свідчить про відсутність кісткової тканини, то це є ознакою вплетення волокон вуздечки верхньої губи в серединний піднебінний шов, що зумовлює діастему. В таких випадках слід переміщати вуздечку верхньої губи. При проведенні цього нескладного оперативного втручання недостатньо поперечного розтину вуздечки; необхідно висікти її волокна, що вплітаються в серединний піднебінний шов, інакше результати операції будуть незадовільними. Показаннями до переміщення місця прикріплення вуздечки нижньої губи є хронічний локалізований гінгівіт і пародонтоз. Прикріплення вуздечки губи близько до вершини міжзубного сосочка, особливо на нижній щелепі, при неглибокій перехідній складці слизової оболонки може сприяти розвитку захворювань пародонту. У зв’язку з натягненням м’яких тканин під час функції губ відбувається відтягування ясенного краю від шийок різців. Формується зубоясенна кишеня, руйнується кругова зв’язка зуба, з’являються відкладення зубного каменя, руйнується вершина міжальвеолярної перегородки. Розвитку пародонтопатій у цій ділянці можуть сприяти також додаткові тяжі вуздечки губи, що мають зазвичай косий напрям. У таких випадках рекомендується операція видалення додаткових тяжів з метою поглиблення перехідної складки слизової оболонки. Зазвичай, порушення прогресують з віком, особливо при аномаліях розмірів щелеп (нижньощелепна мікрогнатія, зменшена величина нижньощелепних кутів), тісному розташуванні нижніх передніх зубів, поганій гігієні порожнини рота, хронічних захворюваннях, ендокринопатіях та ін.
Стоматологія “Перевізника” допоможе у найменш стресовіший спосіб для Вашої дитини провести корекцію вуздечки, тим самим допоможе уникнути стоматологічних проблем у майбутньому!
ВНМУ, Дмітрієв М.О.. Методичні вказівки “Хірургічні методи лікування ортодонтичних хворих”. – В, 2011, – 15с.
